Головна / Без категорії
Спека, задушливий салон, спітнілі пасажири — і хор скарг у коментарях під кожним постом про громадський транспорт. Щоліта мешканці Львова масово пишуть про нестерпну задуху в автобусах і тролейбусах. І тут варто одразу зняти інтригу: справа не в лінивому водієві, який «не хоче вмикати кондиціонер». Справа в тому, що більшість рухомого складу Львова кондиціонера просто не має. Фізично. Ніякого.
Свіжої зведеної статистики по всьому парку немає, тож ми спираємося на дані за 2022 рік і накладаємо на них інформацію про зміни в рухомому складі приватних перевізників. Картина станом на 29.06.2026 виглядає так.
З кондиціонером їздять:
Без кондиціонера їздять:
Тобто коли ви заходите в автобус і там задуха — це не виняток, це статистична норма для львівського громадського транспорту.
Місто обіцяє: нова партія з 48 автобусів «Електрон», яку закуповують за кредитні кошти ЄІБ для комунального АТП-1, матиме кондиціонери. Побачимо.
Свого часу Львів мав кілька великих закупівель автобусів і в умовах тендеру можна було б прописати наявність кондиціонерів пасажирського салону. Але давайте бути відвертими: в ті часи левову частку всього автобусного парку міста складали напіврозвалені автобуси малого класу типу «Богдан» та «Еталон» і першочерговою задачею було переламати цей стан речей і замінити бодай частину з них новими 12-метровими машинами. Додаткове комплектування кондиціонерами би здорожчило кожну одиницю рухомого складу і в результаті в одній партії було б менше автобусів. Було б комфортніше в кожному автобусі але процес заміни старих «гробовозок» би ще затягнувся.
Перша закупівля «Електронів» налічувала лише 10 автобусів і відбулась 10 років тому, в 2016 році. Тоді ж мер міста Андрій Садовий пообіцяв, що протягом наступних кількох років Львів має на 70% оновити громадський транспорт. Як бачимо, «кілька років» і без кондиціонерів дуже затягнулись…
Тут одразу хочеться написати простий заклик: обладнайте кондиціонерами все, і крапка. Але це не так просто (і дуже-дуже дорого!), і варто чесно розібратися, де це має сенс, а де ні.
Автобуси, які з заводу постачалися без кондиціонера, у розвинених європейських країнах кондиціонерами зазвичай не дообладнують. Це дорого, а поки все це організувати — автобус уже «доїжджає» свій ресурс. Такий транспорт зазвичай відсторонюють від роботи приблизно через 10 років: продають далі на схід Європи, дарують країнам на кшталт України як гуманітарну допомогу, або списують, якщо стан поганий. А замість нього купують новий — уже з кондиціонером.
З трамваями інша логіка: добре обслужений вагон їздить 30–40 років і коштує дуже дорого. Тут дообладнання кондиціонером має економічний сенс.
Для Львова це виглядає так:
Автобуси ЛАЗ своє відʼїздили — вони вже на брухті. Автобуси МАЗ білоруські, і чи знайдеться можливість їх ремонтувати та звідки брати запчастини — невідомо. Автобуси «Електрон» — місцеві, львівські, і, можливо, завод-виробник запропонує дешевий і швидкий спосіб модернізації. Це той випадок, де відповідь має дати не публіцистика, а завод і місто разом.
Тут варто віддати належне: комунікація з боку міста цього разу якісна. У салонах транспорту без кондиціонера так і написано — щоб люди не думали, що водій просто не захотів його вмикати. Бо скарг на кшталт «в МАЗах/Електронах не вмикають кондюки» було багато, а правда проста: кондиціонера там нема і не було. Прозоре пояснення — це маленький, але правильний крок, і його варто відзначити. Звісно, це кондиціонери не замінить…
Є ще один момент, який майже ніхто не обговорює, хоча він впливає на температуру в салоні не менше за наявність самого кондиціонера.
У ЛКП «Львівелектротранс» досі не налагодили відкриття дверей на вимогу на зупинках. Навіть вживані трамваї «Татра», які приїхали до Львова, мали робочі кнопки: натиснув — двері відкрилися — зайшов. Це дозволяє відкривати лише ті двері, куди реально заходять пасажири, а не всі одразу.
Без цього навіть справний кондиціонер працює даремно: на кожній зупинці салон повністю провітрюється спекою з вулиці, і охолодитися він просто не встигає ніколи. Це питання не грошей на нову техніку, а організації роботи вже наявної.
Кондиціонер у транспорті — не розкіш, а базова умова гідних поїздок у спеку. Але правда в тому, що переважна більшість львівського рухомого складу його не має, і це не зміниться за один сезон.
Реалістичний шлях виглядає так:
Джерела:
