6 способів, якими міста ненавмисне змушують людей пересідати на авто

Міста часто змушують людей їздити на авто. Планування кварталів, ширина вулиць, відстань між зупинками, наявність чи відсутність тротуару — всі ці рішення в сумі або дають людині вибір, або забирають його. У цьому матеріалі — шість системних причин, чому навіть ті, хто хотів би ходити пішки чи їздити на велосипеді, зрештою сідають за кермо.

1. Вулиці побудовані для швидкості, а не для доступності.

Багато вулиць спроектовані для того, щоб якомога швидше переміщувати якомога більше автомобілів. Часто це широкі проспекти з великою кількістю смуг, які більше схожі на міжміську трасу, аніж на міську вулицю. Особливо багато таких у Києві та деяких обласних центрах.

Висока швидкість робить ходу та їзду на велосипеді небезпечною. Багато де до переходу дуже далеко, часом переходу по землі взагалі немає, тоді навіть банально перейти дорогу стає проблемою. Водночас, навіть перебувати на такій вулиці за межами авто некомфортно – трафік, шум.

2. Діти не можуть пересуватись самостійно.

У багатьох районах батьки просто бояться дозволити своїм дітям піти пішки або поїхати на велосипеді до школи, до парку чи додому до друзів. Недостатня адаптованість вуличної інфраструктури, велика кількість авто, відсутні безпечні маршрути.

Як наслідок, повсякденні справи вимагають поїздки на автомобілі, що зменшує самостійність молоді. Або ж батьки все ж дозволяють дітям самостійно пересуватись і ми чуємо крики “як могли відпустити дитину 15 років саму, на вулиці небезпечно!?”.

3. Громадський транспорт недоступний.

Коли міські маршрути курсують непередбачувано або транспорт прибуває рідко, зупинки знаходяться далеко, транспорт не має низької підлоги для доступу маломобільних, а також стоїть в заторах через відсутність виділених смуг і поїздки займають набагато більше часу, ніж їзда на автомобілі, люди, природно, обирають швидший та надійніший варіант. Навіть ті, хто віддає перевагу громадському транспорту, часто відчувають себе змушеними купити авто.

4. Відсутня безпечна велосипедна інфраструктура.

Багато людей розглядали б можливість їзди на велосипеді, якби почувалися захищеними від автомобілів. Але коли немає інфраструктури, їзда на велосипеді стає страшною для всіх, окрім найвпевненіших велосипедистів. Окрема тема – безпечна дорога дітей до школи.

5. Пункти призначення знаходяться занадто далеко один від одного.

Коли наші будинки, магазини, школи та робочі місця розкидані, прості щоденні справи можуть вимагати подолати десятки кілометрів. В школу – на авто, в магазин – на авто, і так по колу… Ти наче закритий у “спальному районі” і кожна найпростіша справа перетворюється на подорож. Велосипеди іноді можуть бути чудовим рішенням цієї проблеми.

6. Залежність від автомобіля підсилює сама себе.

Все більше людей їздять на автомобілях, а міста будують більше інфраструктури для забезпечення можливості водіння, а не розвивають альтернативні способи пересування.

Це може зробити ходу, їзду на велосипеді та громадський транспорт менш привабливими, що спонукає ще більше людей їздити на автомобілі. З часом водіння перестає бути одним із багатьох варіантів транспорту та стає єдиним реалістичним вибором. Тоді вже нічого не спасти, коло замкнулось, привіт суцільний затор.

Висновки

Розвиток якісної системи громадського транспорту, побудова розвиненої веломережі, створення більшої кількості якісних і комфортних пішохідних просторів вигідне в першу чергу користувачам авто, адже без цього всього ще більше людей будуть змушені пересідати на авто і затори ставатимуть ще нестерпнішими.

Коли будують новий тротуар чи велодоріжку, а не нову парковку – це не тому що хочуть нашкодити водіям чи їх не люблять, це тому, що коли цього не робити – нашкодять всім. Насправді, найбільш зацікавлений в будівництві тротуарів, велодоріжок та виділених смуг для громадського транспорту саме водій приватного авто, хоча він часто цього навіть не усвідомлює.